Щодо лібералізації системи адміністрування податків та спрощення умов ведення бізнесу.

Запровадження нових відносини між владою та бізнесом через зміну управлінських функцій податкових органів та підвищення відповідальності та податкової свідомості платників.

{{ buttonTextVote }} {{ buttonTextMore }}

{{ titleFaq }}

Яка мета цього Законопроекту?
Його метою є переформатування підходів до організації державної податкової справи як сфери діяльності виключно посадових осіб Державної фіскальної служби України через делегування державних функцій у приватний сектор. Це дозволить забезпечити функціонування існуючої системи адміністрування податків, зборів, платежів на якісно новій основі державно-публічного партнерства за рахунок створення на законодавчому рівні інститутуподаткового едвайзера.
В чому актуальність ідеї запровадження державно-публічного партнерства?
Можливість та необхідність передачі державних функцій приватному сектору вже тривалий час впроваджується в міжнародному правовому середовищі. У світовій практиці існує поняття як «гнучка держава», під яким розуміється, що державний орган зберігає лише певні функції, які безпосередньо виконуються нею, а також поняття «дозволяючої держави», тобто такої, яка полишає у той чи інший спосіб або у певній мірі свої функції, надаючи можливість приватному сектору виконувати їх у національно керованих рамках, у той час як сама держава бере на себе так звану функцію підтримання. Наша концепція полягає у запровадженні низки новел, які повинні призвести до підвищення рівня податкової культури, зменшення витрат державного бюджету України на утримання бюрократичного апарату, запровадження актуальних дерегуляційних механізмів,спрощення умов ведення бізнесу та підвищення рівня ефективності загальної системи адміністрування податків. Запропонована система цілком відповідає тенденціям держави щодо скорочення державного апарату та дотриманню якісного адміністрування.
Хто такий «податковий едвайзер»?
Це фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність з адміністрування податків, зборів, платежів та іншу діяльність у сфері справляння податків в межах делегованих державою повноважень. Тобто податковий едвайзер виконує делеговані (відповідно дозакріпленого переліку) функції, що є аналогічними функціям, які виконують посадові особи Державної фіскальної служби України, але на умовах ринкових відносин.
Як запровадження інституту податкового едвайзера пов’язане із податковою дерегуляцією?
Запровадження інституту податкового едвайзера позбавить Державну фіскальну службу України монополістичного становища в сфері адміністрування податків, зборів платежів. А отже платники податків матимуть право самостійно обирати суб’єкта надання адміністративних послуг в сфері адміністрування податків, виходячи з його професійного рівня, а не адміністративної приналежності.
Що забезпечуватиме однакову юридичну силу документам, оформленим податківцем та податковими едвайзерами?
Тотожність професійних вимог до посадових осіб Державної фіскальної служби України та податкових едвайзерів, а також тотожність процедур проведення дій з адміністрування податків забезпечуватиме юридичну рівність документів і рішень, оформлених представниками ДФС та податковими едвайзерами.
Кому підпорядкований податковий едвайзер і який його статус?
Податковий едвайзер здійснює незалежну професійну діяльність та не є безпосередньо підпорядкованим будь-якій особі чи державному органові. Проте, оскільки податковий едвайзер виконує владні функції держави, його діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів Україні через Міністерство фінансів. А підпорядкування податкового едвайзера Державній фіскальній службі України у горизонтальному розрізі здійснюється виключно у питаннях звітності про результати діяльності.
Які повноваження «податкового едвайзера»?
  • прийняття податкової звітності;
  • надання податкових консультацій в усній формі;
  • визначення грошових зобов’язаннь платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
  • проведення перевірки та звірки відповідно до вимог ПКУ;
  • розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків;
  • інші визначені повноваження.
Яка відповідальність «податкового едвайзера»?
Податковй едвайзер уповноважений державою на реалізацію публічно-правової функції, тому він відповідає за правомірність своєї діяльності як перед платниками, так і перед суспільством в цілому.
  1. Дисциплінарна відповідальність: зупинення або припинення діяльності податкового едвайзера; анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності з адміністрування податків, зборів, платежів.
  2. Адміністративно-правова відповідальність: як суб’єкта владних управлінських функцій на основі законодавства, у порядку адміністративного судочинства.
  3. Кримінальна відповідальність: загальна кримінальна відповідальність; відповідальність за злочини у сфері службової діяльності (ст. ст. 364–370 КК України).
  4. Цивільно-правова: матеріальна відповідальність.

Податковий едвайзер зобов’язаний повністю компенсувати шкоду, що завдається внаслідок його незаконних дій або недбалості; запровадження страхування відповідальності.Для підвищення професійного рівня податкового едвайзера буде запроваджено систему страхування професійних ризиків (обов'язкове страхування для кожного податкового едвайзера) та високі параментри професійної етики. Страхування відповідальності та професійних ризиків податкового едвайзера здійснюватимуть страхові компанії, що отримали ліцензію на такі види страхування.

Які переваги для бізнесу?
  • можливість самостійно визначати період та час проведення фіскальної перевірки;
  • усунення фактору тиску з боку фіскальних органів;
  • посилення рівня представництва інтересів бізнесу у спілкуванні з податковими органами;
  • мінімізація витрат на оскарження результатів перевірок;
  • підвищення рівня взамодії між державою та бізнесом;
Які переваги для держави?
  • адаптація до вимог Європейського Союзу, запровадження пріоритетності правил та процедур;
  • зменшення корупційних ризиків серед працівників фіскальних органів в наслідок усунення “людського фактору”;
  • зменшення витрат на утримання чиновницього апарату;
  • автоматизація процесу адміністрування;
  • підвищення рівня довіри до держави;
  • зростання загального рівня податкової та правової культури, поступове зростання “середнього класу”.
У яких напрямах держава регулює діяльність «податкового едвайзера»?
  1. Державне регулювання допуску до діяльності:
    • розробка і запровадження вимог до особи податковго едвайзера;
    • затвердження порядку проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, які бажають набути статусу податкового едвайзера;
    • забезпечення проведення вказаного кваліфікаційного іспиту;
    • запровадження порядку видачі свідоцтв податковго едвайзера про право на здійснення діяльності, їх видача та ведення реєстру;
    • реєстрація діяльності;
    • визначення вимог до робочого місця податкового едвайзера тощо.
  2. Контроль і регулювання процесу здійснення діяльності податкового едвайзера.
  3. Припинення діяльності податкового едвайзера та відповідальність.
За рахунок яких коштів податковий едвайзер відшкодовуватиме платнику податків заподіяну шкоду?
Податковий едвайзер є приватною особою та відповідає по своїх зобов’язаннях всім належним йому майном. Для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої дії під час здійснення діяльності з адміністрування податків, зборів, платежів, податковий едвайзер до початку зайняття діяльністю укладає договір страхування цивільно-правової відповідальності.
Чи можна буде оскаржити рішення, прийняте податковим едвайзером?
Платнику податків надано право відразу перейти до судового оскарження дій та рішень податкового едвайзера, оминаючи процес адміністративного вирішення податкових спорів, як такий, що носить досить складний бюрократичний характер та, як правило, в будь-якому випадку закінчується процедурою судового оскарження.
Які етапи провадження інституту податкового едвайзера в Україні?
  • 1-й етап:законодавча регламентація діяльності податкових едвайзерів,діяльність яких буде обмеженою сферою мікро та малого бізнесу (відповідно до норм Господарського кодексу України).
  • 2-й етап: розширення діяльності податкових едвайзерів на сферу середнього бізнесу.
  • 3-й етап: надання податковим едвайзерам права ініціювати затвердження уповноваженим органом влади (наприклад, МФУ) Податкового регламенту в межах чинного податкового законодавства.
Яке призначення Податкового регламенту?
Наповнення Податкового регламенту має на меті ґрунтовний аналіз характерних помилок та недоліків при застосуванні податкового законодавства, їх упередження, визначення шляхів для їх усунення та недопущення в подальшому. Податковий регламент окреслює рекомендований порядок дій у неврегульованих законодавством або спірних питаннях, колізіях норм права при застосуванні їх у податковій практиці.
Чому інститут податкового едвайзера є корисним для окремо взятого платника податків?
Взаємодія платника податків з органами ДФС України є його обов’язком, який не залежить від волі платника. При цьому посадові особи ДФС можуть затягувати певні процеси, пояснюючи це “завантаженістю” своїх працівників, або через неоднозначність трактування законодавства та наявність внутрішніх інструкцій взагалі не вчиняти дії чи вчиняти дії, що прямо шкодять інтересам платників податків. Натомість, звернення платника податків до податкового едвайзера з метою отримання послуг є добровільним рішенням такого платника. Це право, а не обов’язок. В свою чергу податковий едвайзер, враховуючи рівень його особистої відповідальності та репутаційні ризики, є зацікавленим у наданні платнику податків своєчасних та якісних послуг у суворій відповідності із чинним законодавством. Також користування послугами едвайзера передбачає для платника можливість виправити свої помилки без застосування штрафних санкцій з боку держави. Зокрема, відповідно до Законопроекту, за результатами документальної перевірки платника податків, проведеної податковим едвайзером на основі заяви такого платника, в установлений нормами п. 50.3 ст.50 Податкового кодексу України строк платник зобов’язаний подати уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами перевірки.

{{ titleDocs }}

{{ titleTeam }}

Олена Хотенко

Олена Хотенко

Голова ради Громадської організації "Інститут податкових реформ", експерт з питань фіскальної політики, фінансист-економіст. Спеціалізується на податковому контролі юридичних осіб, контролі за банківськими і фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД.

Олександра Смірнова

Олександра Смірнова

Експерт Громадської організації "Інститут податкових реформ", кандидат економічних наук, доцент. Досліджує світові та вітчизняні проблеми реалізації податкової політики у теоретичному та прикладному аспектах.

{{ buttonTextVote }}